SDE

Катехити єпархії прийняли участь у передріздвяних реколекціях

15 грудня 2010
Друк E-mail
[sigplus] Critical error: Image folder is expected to be a relative path w.r.t. the image base folder.9-11 грудня у м. Трускавці, в приміщенні Самбірсько-Дрогобицької єпархії відбулись Передріздвяні реколекції, до участі в яких вперше, крім вчителів християнської етики, було запрошено також і членів хніх родин, вчителів-предметників з інших дисциплін, студентів педагогічного училища. Близько 65 осіб з різних міст СДЄ мали чудову нагоду у цей Передріздвяний час взяти участь у духовній віднові та науках, які провадив о. Василь Оприско (ЧНІ) та разом з нами роздумував над темою віри, довіри до Бога. 

Запропонований метод реколекцій як особистої зустрічі з Богом, переживання цієї зустрічі дозволив кожному заглибитись у те, про що ж говорить нам Христос у Євангелії.

На вибір було запропоновано дві теми: 1) повірити Ісусові; 2) Різдвяна мандрівка: де є мій Бог? Методом семи кроків за євангелистом Марком ми намагалися усвідомити дію Божого Слова у своєму житті. Крокуючи за євангелієм, спостерігали, що Марко закликає повірити Ісусові, а не просто вірити в Нього. «Віра – це пошук Бога, місце пошуків Бога, це те місце, де також втручається і зло. Завжди у нашому розумі є щось, що я знаю, а також є щось, чим я живу, і те, як я живу, ми називаємо вірою. Досвід віри не може бути без криз, – зауважує  ієромонах, – віра провокує кризи. Щоб розвивати віру, передусім потрібно пройти дорогу виховання, а тоді можна  підніматися по сходинках дорогою формування. Фундаментом такої праці є слухання. Вчімося слухати Слово Боже нащодень», – підсумовує реколектант.

Несподіванкою, яка стала для багатьох відкриттям, була екскурсія у храм Святої Анни, що у м. Бориславі. Це чи не єдиний храм в Україні, де стараннями пароха, о. Романа Василіва, було зібрано і розміщено велику колекцію мощей святих (152). За словами священика, багато паломників приїжджають із різних куточків України, щоб помолитися перед мощами, адже саме через святих, котрі також були, як і ми, людьми, ми можемо просити Господа про духовне та фізичне зцілення. Отець Роман говорить також про випадки зцілення, які відбулись внаслідок молитви та заступництва святих у його храмі.

Увечері був час на перегляд фільмів: «Вогнетривкий» та «Я Сем», які, гармонійно доповнюючи один одного, нагадали нам усім про важливість спілкування, і про найголовніше, чого ми так усі потребуємо, – Любов.

Вранці на Святій Літургії за участі владики Юліана (Вороновського) та Ярослава (Приріза) у співслужінні інших священиків вчилися слухання Бога серцем і через Слово: «Отці Церкви вважали, що найосновнішим обов’язком людини є вчитися чути Бога. Про це вчить Ісус, Котрий ішов на гору і там перебував зі своїм Отцем. Переживаючи знайомства, ми усі розуміємо, наскільки важливим є спілкування з дорогою особою, з другого боку, ми навіть не можемо пізнати іншого, якщо з ним не спілкуємося. З Богом також треба зустрічатися і вести ці розмови. Це спілкування в самоті є дуже потрібним для того, щоб вміти слухати і чути, що Бог говорить сьогодні мені. Якщо ти шукаєш радості, миру, щастя, добра, то Бог є Той, хто це тобі пропонує, але пам’ятаймо, що це часом діє інвесційно, не завжди тут, на землі. Будьмо готовими бути післаними, щоб приготувати Пасху. Шукаймо можливості самоти з Богом, заносьмо благовість до молоді, пропонуймо свято визволення людини», – завершив владика. 

У чудовий сонячний зимовий день, сповнені миру у душі та натхненні Святим Духом, щоб голосити та ділитись пережитим з меншими, учасники реколекцій роз’їхались у свої домівки, щоб свідчити близьким про свої пережиття.
Іванна Рижан

Довідка: 

Церква Святої Анни, що у м. Бориславі Львівської області, була збудована в 1902 році як римо-католицький костел, де відбувалось богослужіння до 1946 року (операція «Вісла»). Опісля, до 1963, це був православний храм. Потім його було зачинено і пристосовано як приміщення для складу солі. Однак жителі жалілись на те, що навколо храму сохнуть дерева через соляні випари, тому сіль вивезли. Храм було переобладнано під мебельний магазин, згодом музей, потім похоронне бюро. З 1989 р. і до сьогодні храм належить греко-католицькій громаді, парохом якої на даний час є о. Роман Василів.

Повідомила
Іванна Рижан
 

ФОТО

Warning: No images in given directory. Please check the directory!

Debug: given directory - http://www.sde.org.ua/images/stories/archive/101215re
 

banner

Архів
^ Догори